• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Наша візитка
• Нарис про школу

Школа. Сонця повінь.
Шелестить із зошита лист,
Дім наш усмішок повен.
Ми – його невмирущий зміст.

Рідна школа… Стоїть вона чепурна і ніби світиться м’яким теплом своїх стін, збудованих з рожевого туфу, посміхається блакитними очима вікон до шкільного парку, який буяє кремезними тополями, стрункими білокорими берізками та розлогими кленами. Здається, лише вчора вона вперше прийняла в свої обійми галасливу дітвору, але вже поріг переступають онуки її перших вихованців. Ніколи не заросте стежка до шкільного порогу, не змиють її зливи, не заметуть сніги. І доки буде жити школа, доти буде жити наше рідне село, доти дзвенітиме воно дитячими голосами.

Коментарi